№ 22 Коли людина вважає, що вона

***
Коли  блазні  знімають  маски,  правителі  їхні  –  корони.

***
Природними  стали  не  зовсім  природні  речі:
Зі  зменшенням  місця  все  більше  стає  порожнечі,
Реальність  свідомість  квапливо  готує  до  втечі  –
Це  сталим  в  нас  стало  у  час  "надприроди",  до  речі.

***
Слово  ковзке  –    по  відлизі  морози:
В  русі  різкому  –  це  травми  та  сльози.

***
Діряве  сонце!
Діряве  небо!
Діряві  дні  ллють  із  неба  сум!
Та  ні!  Тут  інше:
з  дірками  настрій,    що  все  довкола  бере  на  глум.

***
Поклони  іконам  –  не  змісту,  а  фарбам  і  рамкам,
серця  розбивають
і  душі  
на  сотні  уламків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764101
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Серафима Пант