чотири роки

"Чотири  роки"
Чотири  роки  –  хрест  важкий:
Комусь  нести,  комусь  брехати
Чимало  стежок  –  шлях  вузький
На  лобі  зморшки  наче  грати  
За  ними  мрії  як  в  тюрмі  –
П’явки  у  мозок  повпивались  
Серця  палали:  боротьби!
Та  в  твані  тихій  розсмоктались  …
 І  тільки  шерех  бульбашок:
Отруйні  чорні  і  смердючі
І  пнеться  "обраний"  божок
В  туман  –  невипрані  онучі
Чотири  роки,  гідність  де?
У  тих,  хто  вихватив  посади?
Чи  хто  віддав  за  мрії  все
Без  нарікання  і  бравади?
Натужно  потяг  рушив  з  дна
Повзуть  вагонів  черепахи
В  купе  напхалася  рідня
По  спинам  лізуть  посіпаки
І  замітають  геть  сліди
В  Іуди  сльози  запозичать…
Від  злиднів  йдуть  до  нас  свати
А  "божім"  грошей  ніде  діти
Чотири  роки,  правда  де?
Повзе  в  багнюці  бідолаха
Колишній  злодій  кари  жде?
З  новим  гуляють  в  нашій  хаті
Мерзотна  здатність  в  крадіїв
Всім  обіцянки  роздавати
Зробити  з  інших  прохачів
Щоб  їм  же  їхнє  продавати
Куди  нас  пнуть  "рятівники"  –
В  довічні  пошуки  свободи?
Чи  ми  сліпі  мандрівники,
У  раї  їхньому  колоди?
Чотири  роки  з  гадом  гад
Сміються  з  нас  і  лицемірять
Облич  не  видно,  тільки  зад
Солодкуватий  сморід  звіря
І  кишенькова  владна  рать
В  цукрових  паростках  свавілля…
Здійметься  ж  полум’я  з  багать!
Чи  марно  пропадуть  зусилля?  011217

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764168
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: nтравень