Зимовий вечір попросивсь до хати

Зимовий  вечір  попросивсь  до  хати.
Загнала  хуртовина  до  тепла.
Не  бійся,  це  нащо  тобі  зітхати?
То  просто  за  вікном  зима  цвіла.

Зігрію  я  твої  замерзлі  руки.
Присядь  зі  мною  поряд,    край  вікна.
Невже  це  від  зимової  розпуки
Цвіте  на  скронях  в  тебе  сивина?

Та  прийде  час  і  ти  помолодієш,
Прийдеш  з  теплом  до  мене  і  в  цвіту.
І  ти  тоді  мене  уже  зігрієш,
А  поки  що,  тебе  таким  люблю.

Пригрівся  у  теплі,  бачу  куняє...
Та  я  тобі  сказала  ще  не  все...
Повільно  за  вікном  уже  світає...
Чому  ж  це  сіль  пече  моє  лице?

Ще  хвилька  і  підеш  на  відпочинок,
А  ранок  посміхнеться  вже  мені.
Хай  сніг  не  замете  отих  стежинок,
Ти  не  залиш  мене  на  самоті..
------------------------------------
Тут  мова  йде  про  вечір..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764177
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Н-А-Д-І-Я