Прокинувсь ранок у пухкій перині,
Яка накрила поле і ліси.
Пливуть хмарини білі в небі синім,
Немає в світі дивної краси.
Зима ступає килимом так тихо,
Дороги наче в казці замело.
Для неї сипать снігом добра втіха
І добра втіха розпрамлять крило...
Волочить шлейф сріблястий королева,
Їй кришталева шуба до лиця.
У теплі шапки одягла дерева
І снігу ні початку, ні кінця.
Стою біля вікна й зимі радію,
Чи є у світі ще така краса.
Яка у серці зігріває мрію,
А мрія творить дивні чудеса...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764183
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)