Почув що можна римувати
-Вірша цікавого складати.
Про море- що його люблю.
Але на жаль, що не впірну.
Про небо, зорі-вони є.
І кожний дивиться на це.
Про те, що буде перемога
-Якщо в народі буде згода.
Що прийде черга і до нас
І буде ще щасливий час.
Ми будем плавати, гуляти
І на морях відпочівати.
Що будем паляниці їсти
І буде гарно в нашім місті....
Та хтось у голову "штовхнув"
І он як круто повернув.
І вийшов наче справжній тир,
Що гірший ніж поганий мир.
І вийшов крайнім чоловік,
А ворог знов у прірву втік.
Став масла в полум’я вливати,
Та ще і "гради" направляти.
І ворог той- лукавий змій.
Всіх каламутить, бо він злий.
І сам Господь сказав про нього:
"Не встояв в істині він волею."
Бажае ось тепер "вставляти"
-Його щоб слухати, плекати.
Повсюди треба і усім
Не запускати його в дім.
Стояти завжди у душі
-Неначе бойовім пості...
Отак от трохи постарався
І вірш такий намалювався.
Серьозний вірш знов народився.
Та з братом во Христі не бився б.
Та землю треба боронити
І як своє життя любити.
Грудень 2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764197
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2017
автор: Капелька