Я знову загубилась серед мас
червленого коріння саду...
Це не моє,вкорінене пусте ,
дивитися в мерзенність сьогодення.
Я знову розумію,що не всяк і всі...
і я не в вас,і ви не в мЕні.
Проходити повз цінності людські,
все губиться єство в причині.
У котре я кричу в собі,
говОрю тишею натхненно...
Вдивляюсь в вас,а ви чужі,
чужі серед своїх,свої як в"язні.
Я знову загубилася не там,зима,
притрушена лиш чорним снігом.
А мить сьогоднішня така, зійшла
потічком з першим вже промінням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764227
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.12.2017
автор: Плискас Нина