Не відаю "за" всіх і "проти",
Не знаю ні дат, ні імен –
В собі я не можу, не в силах збороти
Уяви чітких мізансцен.
Не знаю, як втримати погляд,
Що мітить в ілюзії світ
Зав’язую в вузол довготи й широти
Й наосліп пускаю в політ
Натхненням окроплені стріли.
Емоцій туга тятива.
Усе,в чому серце палає та мліє,
Лягає на вістря-слова.
Прямують у пошуках цілі ,
Чуттєвості й тями земель ,
Влучають у роздуми внутрішні зрілі –
Взаємонаснаг карусель:
Окрилення муза підійме
Вкладе в інші руки, й за мить
Стріла в світ фантазій, тонкий та незримий,
В пориві душевнім летить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764300
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2017
автор: Серафима Пант