Він запах крові пам’ятав з Афгану,
Знав біль утрати друга на війні.
Колись теж був солдатом непоганим
І «асом» на броньованім коні.
Сьогодні в небезпеці Україна,
А це його і праотців земля,
Азійську хитрість добре знав, «зміїну»,
І план підступний карликів з Кремля.
Не мав він звички зважувать, чекати
(Гаряча кров – ознака козака),
Бо Україна є для нього мати
І в білім світі лиш одна така.
Зібрав нехитрі чоловічі речі,
Із ночі ще намітив і маршрут,
Ніхто йому не зміг би заперечить…
«Солдат-афганець має бути тут,» –
Сказав собі, й свідомість підкорили
Два слова: Україні – буть – не буть…
І в бій святий душа його порине.
Такий не змінить честі на ганьбу!
8.08.2017.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764335
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2017
автор: Ганна Верес