Білотілі сніги захрустіли кістьми під ногами,
Поповзли по-пластунськи під мітлами з шляху убік,
Маскхалатами вкрили навколишні шокові ями,
Кучугурно валилися, липли до краю повік,
Забивались лапато за комір дерев і будинків,
Біловатно тулились, шукали найменших шпарин,
Пеленали в лісах новоявлені лялі-ялинки,
Скелелазно здіймались до гордих самотніх вершин.
Їм хотілося всіх захистити, добром обігріти,
Та чим ближче тепло, тим вразливіші, слабші самі.
Щиросердно раділи приблудам, як ігрищам, діти -
Сніг ліпили у баби, ладнали санчата зимі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764362
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2017
автор: Оксана Дністран