Новий крок у природі: на порозі зима.
Заметіль хороводить, все в напрузі трима.
Закоцюрблі дерева, річку лід вже пройма.
Морозець тихо ходить, обійма крадькома.
Але лід ще крихкий, небезпечно пройти.
Але ж ти там чекаєш. Прошу сніг: Не мети.
Обережно ступаю. Лише крок до мети...
Лиш тепер розумію: жаль, спалили мости.
Що ж робить: повернутись? Чи мети досягти?
Хтось кричить.. Озирнулась... То лиш звук німоти.
Неймовірне завзяття все ж примушує йти...
Але бачу чийсь слід... Побоявся сльоти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764394
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2017
автор: Н-А-Д-І-Я