«Як звідси і аж до Місяця» –
між нами така далечінь
І прірва тяжіє немислима, і звуки забулись давно
У небі птахи не кружляють вже,
незрима туга нависла там
Де мрії здіймалися увись…
там мряка і крижана пустота
«Як звідси і аж до Місяця» –
так довго триватиме подорож
Якщо я хоч раз наважуся піти за тобою в світи
Озера постануть по ступні мої, а гори лише по груди
І кроком своїм рішучим усе залишу позаду
«Як звідси і аж до Місяця» –
моя непохитна любов
І відчайдушна прихильність
до зелених яблук вічей
А пам'ять нависне над мороком і стане вона незліченною
Бо те, що у простір закинуто –
залишиться там назавжди
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764401
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2017
автор: Троянда Пустелі