Інтимно.
М о в ч и. твій пульс на скронях скаже мені про більше.
Я чую цей стукіт, й відома вся кількість ударів.
Знайомі чуття, знав би як я розумію.
Як чула те саме, як знаю про це вже немало.
Д и в и с ь. Адже погляди творять зв'язок, що тримає намертво.
Аж іскри летять від тертя, що пронизує простір.
Вмить освітлює все, що здавалось навіки притемним.
Та одразу ж стає найпроханішим в світі гостем.
Т р и м а й. Найміцніше як можеш, на що тільки вистачить сили.
Щоб нізащо, ніколи, не втратити шанс бути поряд.
І хоч зовсім на трішки повірити в спільне диво.
Про яке тільки в казках, на жаль, так багато говорять.
Д а р у й. Скільки можеш, що можеш, чи хочеш дати.
Будь то посмішка щира, а може щось надто більше.
Я прийму, і сховаю, подалі в сердечні грати.
Та не бійся тих грат, бо за ними ти будеш вільний.
В і д ч у в а й. Мої дотики й спроби проникнути глибше.
В найтемніші кути, у закинуті світом окраї.
Відшукаю все те, що для мене відкритим залишив.
І від кого завжди усі люди так вправно ховають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764473
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.12.2017
автор: sudden.voice