Благословенні ЛЮДИ і ЗІРКИ…
Благословенні зорі, що під Богом…
Веде нас Доля стрімко з [b]Козерогом[/b]
поміж небесні пущі й осоки…
Де воду набирає [b]Водолій[/b],
пірнаючи у веселкові плеса, -
там Риби крутять срібні перевесла
у круговерті сповнених надій.
Де молоко стікає по ріці,
де[b] Близнюки[/b] у братнім хороводі
між світанкових звуків і мелодій –
гамують спрагу [b]Овни[/b] і [b]Тельці[/b].
У диких нетрях чути позіх [b]Льва[/b],
на дні імлистім видно клешню [b]Рака[/b]…
Могутня велич зоряного знака –
шумить-гуде одвічна перезва!
Там за княгиню – благородна [b]Діва[/b],
а за князенка – стриманий [b]Стрілець[/b],
веде їх спільно Доля навпростець –
правдива й чесна Доля-Доброгніва…
Там все праве́, там зорі і закони
пильнують час, як мислить Числобог,
свята Любов там оре перелог
і не отруйні навіть [b]Скорпіони[/b].
Несуть там лік розважні [b]Терези́[/b]:
кому і скільки, і коли, і по́що…
І світять зорі людям як на прощу
між блискавиць небесної грози.
… Гроза проскаче в ніч за [b]Козерогом[/b].
Минеться гнів, закрутиться у ріг…
[b]Молочний Шлях [/b]розкине оберіг –
благословенні зорі, що під Богом.
Во ім’я Боже… з Божої руки –
Благословенні ЛЮДИ і ЗІРКИ.
* * *
Зі збірки "Самоцвіти сокровення". - Львів:Логос,1997.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764550
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.12.2017
автор: Сіроманка