На прохання мого друга Юрія Зубальського.
Я дивлюся другу в очі,
в яких ледь теплиться життя,
вже їсти- пити він не хоче,
назад немає вороття.
Уже він немічний і кволий,
лежить, ледь диха, від потуг.
Все зупинилося довкола,
назавжди йде від мене друг.
Прийшла пора, пора безкарна,
і вже нічим не помогти,
візьму я лапу твою, Арні,
завжди був вірний мені ти.
Тебе я глажу по голівці,
з тобою поруч до кінця.
Ти будеш в серці і на плівці,
і на папері у митця.
Я так любив тебе, мій друже,
лети у свій собачий рай,
клітина кожна моя тужить.
Я не забуду. Прощавай.
07.12.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764557
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.12.2017
автор: О.В.Рожко