вчитуюсь в обличчя перехожих
колюче сонце заливає очі їм
як же добре, що немає схожих
на квадратних клаптиках землі
кожен щось несе в торбині
поряд з камертоном серця
кожен відчуває, що єдиний
мов олівець, який так легко стерти
і найліпше те, що ми усі причетні
і святкуєм день новий життя
я ступаю на твоє отвердя
матінко, пульсуюча земля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764741
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.12.2017
автор: Радомір