Сніжинка впала,а за нею друга.
Вже пролітає цілий снігопад,
І доганяють білі-білі мухи,
Одна до одної стають в ситцевий ряд.
Одні осіли на мої долоні.
-Я ж вас усіх не зможу зберегти,
Розтопитесь на людному пероні,
Де проїжджають гулко поїзди.
Ви полетіть в сади, і десь на кроні
Біла хустина ждатиме зими,
А можна ще із вітром подорожнім
Помандрувати, побачити світи.
Я ті сніжинки із долонь струсила,
А вітер підхопив їх і поніс,
Та лиш куди побачить вже не сила,
Усе закрив вагон і стук коліс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764803
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 08.12.2017
автор: Олеся Лісова