Мені б кохання трішечки. І все.
Закутатись в обійми і проспати
До тої миті, де моє лице
Ти будеш наче образ розглядати.
І подихом повіки цілувати.
Мені би ніжність... Крапельку малу.
Руки торкнутись. І закрити очі.
Зима в підборах ходить по селу,
І сни мені навіює пророчі,
Що ти мене кохати геть не хочеш.
Мені би поцілуночок. Такий,
Щоб я від щастя очі закривала.
Гуляє сніг із вітром. Він сліпий?
Він лізе цілуватись... Замерзала
Душа, що ще кохання не пізнала...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2017
автор: Відочка Вансель