Співає віхола пісні і вдень, і в ночі сніжні.
Немов мереживо, легкі, мов колискові ніжні.
Кружляє в танці білий сніг, усіх він звеселяє.
Плете мереживо зима, ним землю прикрашає.
Ажурні світяться мости в промінні яснім сонця.
Збігаються дороги всі у ці мости-віконця.
Ясними барвами цвіте, на сонці сніг іскриться.
Заснула річечка мала, їй соловейко сниться.
Напевно, літо бачить в снах й калинонька червона.
Для снігурів приберегла свої яскраві грона!
Ой, як же гарно розцвіте, і рясно так... весною.
І соловейко звеселить всіх піснею дзвінкою.
Веселки з'явиться дуга над тим казковим цвітом.
Натрудженій нашій землі і взимку пахне літом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764953
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 09.12.2017
автор: Надія Башинська