Замете скоро в полі
щілинки,
всі пагорби-хвилі.
Чорний крук передбачить
як завжди
стихію вітрів.
Що йому, одинокому?
День -
у секунді дотлів,
скоротивши у просторі
світло
на тисячні милі...
Ледь жеврі́ючі свічі
покажуть,
де вуличні грані,
де господаря видно -
шукає
сільгосп. інвентар.
Постривай!
Ще ж зима не відкрила
свій бліц-календар,
навіть діти не встигли
від радощів
сісти у сані!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764971
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Ліна Біла