Цей дивовижний проміжок зими,
Коли до свят якісь там милі-кроки!..
Ще сніг вгорі ледь шурхає крильми,
А купол неба – тихий і високий.
О, ця предивна грудня таїна,
Коли витає магія над світом,
І паморозі стружка крижана
Виблискує під місячним софітом!
Коли барвисті вогники вітрин
Зсередини сигналять кольорами,
І пахощі солодких мандарин
Так ваблять доторкнутися вустами…
Бо є щось дивне, добре і живе
В цій суєті дзвінкій, передсвятковій,
Коли між вулиць затишних пливе
Пресвітлий дух натхнення і любові.
І хочеться зібратись за столом
У колі добре звичному, близькому,
Щоб вкотре поділитися теплом
І за порогом витрусити втому,
Немов сніжинок білі пластівці
Перш, ніж зайти до теплої світлиці…
Й відчути, як цілунком на щоці
Чиясь любов у тебе заіскриться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764994
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 09.12.2017
автор: Наталя Данилюк