Стомилася від болю. Вибачай.
Не мрію про кохання вже ні скільки.
Я не твоя. Чи я ж бо? Не питай.
Я мрії старі зачиню до скриньки.
Стомилась від випробувань. Чужа
Навіть собі. Хоч ще така малеча!
Ти в душу знов всромлятимеш ножа.
Нічого. Ось. Я тут. Навіщо втеча?
Стомилася від тебе. Січень тче
Мені хоча б краплиноньку надії.
Тут підставляє дощ мені плече.
Й хитають головою всі святії,
Коли молитви носять до Месії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2017
автор: Відочка Вансель