Сьогодні стану звичною. Як всі.
Чого ж бо? Пір'я маститься. Бо ж біле.
А Янгол носить трішки в гаманці,
Бо вірить, що ще десь мене зустріне.
Мій Янголе. Не бачитиму Вас,
Я знаю :Ви на небі. Та і тільки.
Землею ж бо не ходите. Не час.
Не підемо у рай на посиденьки.
Сьогодні як усі... Чому ж бо ні?
Ворона біла в дощ забруднить пір'я.
Я звична... Очі зовсім не сумні.
Не йтиму в небо... Вийду на подвір'я,
Зодягну я на біле... Ще ганчір'я...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765008
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2017
автор: Відочка Вансель