Так сміло доторкаю новий день
Вдихаю запах свіжого повітря
І мить життя, а в ньому рій пісень
І смак любові- писана палітра.
Знов сонця схід озвучує пташа
Підморгує й сміється філіжанка
Із кавою п'янкою, мов з ковша-
Здається з нею вічна коліжанка.
Сонливий ранок очі засвітив
Завів свій час, зі мною випив кави
А за вікном сміявся та ліпив
Холодний сніг- спотворював уяви.
То затуляв у хмари всіх пісень
То сонце виганяв на горизонті
А в нім, зі сну, пробуджувався день
Ховаючись в холоднім лабіринті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765098
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 10.12.2017
автор: Леся Утриско