Ти прийдеш додому,
а там тишина.
Зовсім забула,—
живеш ти одна.
Кличеш коханого,
та його вже нема.
Він був твій єдиний,
але пішов в небеса.
Виросли діти,
і пішли у життя.
Інші турботи,
і плач немовля.
Вже часу на тебе,
на жаль, в них нема.
Сірою стала доля твоя,
вже не живеш, а існуєш САМА...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765185
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2017
автор: Катрін Гарай