Співала матуся мені колискову
І я засинала під неї щораз,
Та скупана була постійно в любові,
У ніжності хвилях, теплі її ласк.
Коли ж прокидалась, мов сонце зоріла
Усмішка привітна та щира її.
І де б не була я, вона мене гріла
Та сил додавала мені і снаги.
Матусенько рідна! Тебе вже немає,
У вічності вирій полинула ти.
Але твоя пісня і досі лунає,
Від бід та від лиха мене захистить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765317
Рубрика: Присвячення
дата надходження 11.12.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський