РОМАШКИ ТА КОНЮШИНА

На  лужку  зеленолицім,
Де  збираються  комашки,  
Дозрівали  печериці,
Красувалися  ромашки  -  

Білі  вії,  жовті  очка
В  них  і  стебла  зелененькі,
Однопальцеві  листочки  
Чи  посічені  тоненько.  

Біля  квіток  цих  пахучих
Проживали  конюшинки.
На  стебельцях  їхніх  куцих  
Червонілися  хустинки.

- Люблять  нас  дорослі  й  діти.
В  дім  несуть  завжди  охоче,    –  
Хвастали  ромашки-квіти,  
-  Ну,  а  вас  ніхто  не  хоче!

Слізки  бігли  з  оченяток
Скривджених.  Та  ось  Данило
На  лужок  привів  ягняток  –  
Спробували  -  не  зганьбили.

- Ну  й  смачна  ж  і    соковита
Червоненька  ця  рослинка,  -  
Примовляли.  І  досита
Набивали    серединки.

Квіти  в  світі      розмаїті.
Вид  не  каже  ще  нічого.
Кожна  річ  у  цьому  світі
Є  потрібною  для  чогось.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2017
автор: Крилата (Любов Пікас)