[b]Абетковий вірш, абецедаріс[/b] [i](від лат. Abecedarius, англ. abecedarius, acrostic, польс. abecedariusz, рос. алфавитный стих)[/i] — поетична форма, рядки (слова) якої відтворюють послідовність літер в абетці; один із різновидів акровірша.
На думку англійського дослідника К. Дрейджа, абетковий вірш давніший за фігурний, перші його зразки віднаходять у Псалмах Давида (25: «До тебе підношу я, Господи, душу свою, / Боже мій, я на Тебе надіюсь [...]»; 34, коли Давид, будучи вигнанцем, удавав причинного перед Авімелехом: «Я благословлятиму Господа кожного часу, / хвала Йому завсіди в устах моїх!») давньоєврейською мовою, адекватно не відтворювані в сучасному перекладі Св. Письма. Цей жанр у слов’янських літературах був започаткований «Молитвою абетковою» (ІХ ст.), написаною або Костянтином Просвітником, або його учнем Костянтином Преславським. У творі використано досвід античної зорової поезії з урахуванням потреб християнського віровчення:
[b]А[/b]з сим словом молюся Богу
[b]Б[/b]оже всея тварі зижителю
[b]В[/b]идимая і невидимая
[b]Г[/b]оспода Духа посли живящаго [...].
«Молитву абеткову» досліджували О. Бодянський, І. Срезневський, О. Соболевський. І. Франко вивчав її і перекладав, але не дотримувався, як пізніше і Р. Лубківський, алфавітних вимог жанру, чого досяг Д. Білоус:
[b]А[/b]з молюся словом цим до Тебе,
[b]Б[/b]оже мій, що сотворив на світі
[b]В[/b]идимі й невидимі істоти,
[b]Г[/b]осподи, пошли свого до мене
[b]Д[/b]уха, що зродив у серці Слово [...].
Абетковий вірш називали також «азбучним віршем», «азбукою-границею» адже кожен рядок починався наступною літерою абетки; під назвою «абецедарій» за доби середньовіччя його використовували в релігійній і дидактичній поезії латиномовної Європи. Символізуючи передусім Бога, Слово, абетковий вірш посилював мнемонічну функцію пізнання сакральних текстів, зокрема засвідчену анонімним твором «Аз єсмь всему миру свЂт», вміщеним в «Букварі» (1574) Івана Федоровича (Федорова). За доби бароко абетковий вірш набув вишуканої форми, досягнутої Іваном (Йовом) Величковським (збірка «Млеко от овцы пастыру належноє», 1691), коли вже не кожен рядок, а кожне наступне слово починалося наступною літерою абетки, крім тогочасних «прикінцевих» ъ, ы, ь, Ђ, а також грецьких ξ, Ѱ, Ө:
[b]А[/b]з [b]Б[/b]лаг [b]В[/b]сЂх [b]Г[/b]лубина
[b]Д[/b]Ђвая [b]Є[/b]дина
[b]Ж[/b]ивот [b]З[/b]ачах Званным
[b]І[/b]суса [b]И[/b]збранным,
[b]К[/b]отрий [b]Л[/b]юдей [b]М[/b]ною
[b]Н[/b]а [b]О[/b]бЂд [b]П[/b]око[ю]
[b]Р[/b]айска [b]С[/b]обираєт
[b]Т[/b]унє [b]Оу[/b]щєдряєт.
[b]У[/b]мне [b]Ф[/b]енЂкс [b]Х[/b]ристє
Отчє [b]Ц[/b]арю [b]Ч[/b]истє,
[b]Ш[/b]ествуй [b]Щ[/b]едротами
Матерє Молбами.
Принцип абеткового вірша характерний і для диванів поезії Близького та Середнього Сходу, де вірші розташовано за алфавітним порядком їхніх рим. Використав форму абеткового вірша вірменський поет VI ст. Давтак Кертог в елегії «Плач по смерті великого князя Джіваншира», вміщеній у праці історика Мовсеса Каханкатваці «Історія Агван» (Х ст.). Абетковий вірш — найпоширеніший у літературі для дітей (твори Наталки Поклад, Любові Пшеничної, Ганни Чубач та ін.), має тенденцію до формальної варіативності, як-от «Алфавіт віршами, написаний для сина» О. Олеся:
[b]А[/b]йстра квітне у саду,
[b]А[/b]єр в лузі я знайду,
[b]Б[/b]ізон у двір забрався,
[b]Б[/b]аран його злякався [...].
Іноді принцип абетковий вірш використовували для розбудови складніших композиційних структур, як, зокрема, у збірці «Предметність нізвідки» В. Лесича. Трапляються випадки, коли певна літера є основою структурування всього віршового твору (часто — в межах однієї алітерованої чи асонансованої строфи). Таких прикладів чимало у фольклорі: «[i]Семен сказав своїм синам[/i]». Традицію абеткового вірша використала у своїй «Абетці» (К., 2002) Варвара Гринько, побудованій за принципом асоціативного розпізнавання літер на підставі графічних символів:
Буква І,
неначе свічка,
з ясним вогником
вгорі.
А погасне —
чорний ґнотик
стане крапкою
над І.
Джерело: Літературознавча енциклопедія: У двох томах. Т.1 / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — К : ВЦ «Академія», 2007. — С. 7–8 (Енциклопедія ерудита)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Теоретик