Танцював я вальс з твоєю зрадою,
обмазаний, помадою,
якою цілувала,
коли безмежна ніч гуляла,
і притиснувши, ніжно так, рукою її спину,
я знав, що більше не порину,
в світ тих очей,
бо як тягар з моїх плечей,та ніч,
проходить вже,
без протиріч, нарешті музика у серці грає,
вона не знає,
що кожен цього вальсу крок - як строк для мене,
збігав,я точно знав,
мене кохання більше не вбиває,
все розцвітає,
хоча і мрій тепер немає,
немає чітких меж,законів і кордонів,
все як хотів,без сліз, без всяких фонів,
хоч танцювати і не вмів,
крутив я нею - як хотів,
а тут і поцілунок сатани,
це ти,
і твоя зрада - губна помада..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: NzR