Зима, неначе наречена на весіллі,
Червоні ягоди калини, як намисто
Та поєднати нас вони безсилі -
Мати не купала у любистку
Слова, які я так чекав від тебе:
Люблю і буду вірною повік -
Проте дарма молив за них у неба -
Сльозами плакав березовий сік
Яскраве сонце і зелене літо
Серця барвінком так і не з'єднало,
А грози поливали чужі квіти,
Ти й далі у свої світи тікала
Довгими солоними дощами
Осінь поховала вхід в Едем
Стала прірвою глухою поміж нами
Ми удвох її не перейдем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765631
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)