Не ображайся, Зимо-чарівнице,
Що я не сильно милуюсь тобою.
Я признаю, красуне- білолице,
Що виглядаєш справді чарівною.
У білім платті з шлейфом довжелезним,
По- королівському і горда, й величава.
Хода упевнена і незалежна.
Ти -птиця з крижаного царства. Пава…
Та памороззю-студінню покрита
Бліда блакить- мережана фата.
Холодний погляд і душа сердита.
А твоє серце- вічна мерзлота.
Не знаєш ти ні співчуття, ні жалю.
Ще й на підмогу віхолу прислала.
Принцесо зі студеного кришталю,
Як же ти злість і вроду поєднала?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765635
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 12.12.2017
автор: Галина Брич