Самотні білі хмаринки №1 (автопереклад)

***
Закоханий  юнак  кинувся  до  клумби,
Дівчина,  що  поруч,  схвально  сміялася,
Квіти  тривожно  завмерли:  
Кого  з  них  торкнеться  рука  смерті?

***
Усі  мої  плани  зруйнував  Всевишній,  
Лише  вірші  тішать  душу,  
Йду  із  сапою,  думаю  про  рими...

***
Бродячі  артисти  увійшли  до  нашого  міста,
 Одяг  їхній  пошарпаний,  обличчя  стомлені,
 Віддам  їм  грошик,  що  припас  для  вина...

***
Повітряний  змій  рветься  з  рук  моїх,  
Відпущу  його,  і  загине.
Як  не  зрозуміє  він  щастя  мотузки?

***
Трапляються  дні,  коли  хмари  застилають  небо,
 Велично  нерухомі    вони  у  відсвітах  вечірнього  сонця.  
І  здається,  що  зараз  серед  них
З'явиться  хтось  зі  святих,  
Махне  рукою  :  "Шлемо  вам  вітання!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765643
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.12.2017
автор: Олесь Ефіменко