За вікном літо цвіте,
А в моєму серці не спокійно.
-Що сталося? Серце моє!
Чого ти сумуєш?
-Сумую від того, що люди вмирають,
Сумую від того, що діти страждають,
Й Бога ніхто не хоче пізнати.
А рідна країна, і стогне,й плаче.
Чому так сталося? не знаю.
Вибач мені, моє рідне сердечко,
Чудово тебе розумію.
Всім зараз тяжко, і дітям, і дорослим,
Давай з тобою серденько
До Бога помолімося,
"Прошу Тебе Боже, допоможи!
Всіх дітей й дорослих Ти захісти,
І рідну країну благослови!
Навчи нас прощати,
Навчи нас любити,
Щоб Твоє Святе Слово по світу носити".
06.08.2015г. в м. Северодонецьк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765648
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 12.12.2017
автор: Прокопенко Марина