До нескінченності ти у мені
Клавіші тиснеш хриплі
Топиш в своїй чорноті
І обіцяєш, що звикну
Дреш на шматки, і зшиваєш докупи
Ніби так правильно
Я ж у знемозі не слухають руки
Майже віддалася
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2017
автор: Марамі