Куды вытэ впырлысь
За хату сонцэ сіло.
Схавалося зу7.
А я б но ж ладыв гындэ
J чыныв гнылыj свіj хлів.
А еслі я наjідныj
Давно j навек завжды?
То нащо в магазін і, х,
Ля мні до свын повзті.
Да j вот я і купымшыс
Собі мукы j крупы фш:
Так! Падло хаj хоть згынэ –
Помэнш, торгаш, робы!
Такэ вы чулы дыво?
У нас тут в Рыловыч.
Автомбыс школьныj вjіхаф
Ны j в лужу с калюгы.
Ны трэ сюды пырті нам
Ны j латьтя, ны j тапкы!
Хаj вся діревня зjідэ
О гытё к лаборыщ.
Поjды купы тут свіжыj
Хотя бык пранік в німць.
А хліб якыj пак сітныj!
Ну, ленінградскыj в ціпк.
І с пэршого гатунку ш
Усэ в ядкых пыньків!
А в мэнэ скачуть буквы
Хучіj, чым Ангіл Сціх.
І вот я сфатграфірвал
Всі нарушэнні відьм:
Так-так! Ныма ны мішкыj.
А кнігу ш жалоб мні!..
Хі-хі. А ты запысвав
Куды удячності?
Да очыпысь, дід сывыj!
Ведь трэ в Янів вызті.
Бо коль кырызь днів 3,
Получыш прэміj в біс.
А еслі бы в газэтку?
Дак, го, хтось прам чытны j.
О гэтакых канфеток
Падорыць Нінцы жыдк:
На буца с паро швыг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765781
Рубрика: Сатира
дата надходження 13.12.2017
автор: Кобзар Лаборськый