Моїх думок шалений шквал збиває з ніг.
В моїх фантазіях твої зелені очі...
Хоча реальність б'є жорстоко, як батіг,
я не боюся нових шрамів. Я так хочу
нових емоцій. Бо у них є моя сила,
рушійна сила для прекрасних починань.
Бо ж для польотів, як відомо, пташці крила
потрібні більше, ніж вантаж з оцінок й знань.
Знання...Що правильно? Що ні? Що скажуть люди?
Кому є діло до того, що у душі?
Та грець із ними, буде так, як має бути!!! -
ба ж ні, вже знову в спину очі-"калаші".
А поміж тим, шалений шквал моїх думок
збиває з ніг. Твій голос у моїй уяві
такий солодкий, наче мед, п'янкий як грог.
І неповторний, наче кардамон у каві.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765802
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2017
автор: Юлія Сніжна