З-за хмари місяць із туману виринає
і край яскравим світлом осяває,
хто на позиції в цей час не спить,
країну рідну боронить?
Розвидніло і розсівається туман,
видніється поламаний паркан,
зруйновані будинки залишились,
слідами куль і осколків укрились.
Готові тут до бою і нехай дрімає
складена в ящик зброя про запас,
але ніде хай кулі не літають
і тиші не закінчується час.
Всім воїнам нехай здоров’я
янгол-хранитель їм додасть,
їх янгол боронить і захищає,
хто Україну боронить для нас.
Туман ранковий враз зникає,
засяє денне сонце вдалині,
десь над Донецьком воно сяє,
але на заході увечері й вночі.
13.12.2017.
Фотографія: https://www.radiosvoboda.org/a/mariinka-war-photo/28900399.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765850
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2017
автор: Светлана Борщ