* * *
Над хатою голубка в леті –
у тій далекій стороні...
Життя, мій краю, на портреті
у цвіті білім по весні.
Ти заглядаєш знову в серце
волошкою, у полі снів...
Знов підіймається із денця
священний сплеск, що у мені.
Він в'ється і нитками шиє
прозорість, що була, була...
Дивлюсь в долину із вершини –
там сивина, тут ковила...
Чому навідалась, голубко –
так притягальними крильми?
На зустріч із пітьми розлуки?
– Бо ж разом там колись були...
14.12.2017р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765966
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2017
автор: Променистий менестрель