Так тісно, вузько, не пройти -
все менше місць для розвороту.
Джерела прихистку душі
вже більше схожі до болота.
Дерева мовчки збагряніли,
в Бескидах вицвівши до тла.
Глашатих раптом онімівших
взяла, на постій, вічна мгла.
Сердець зчерствілих ясно більше
на теренах життя людей.
Вже рідко хто сіда за вірші...
Так мало чесності ідей...
Все менше гідних перед світом,
все більше гнилості в думках.
Не страшно крила забруднити -
біда коли вони дарма.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766035
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.12.2017
автор: Олександр Чорний