Учора я з минулим говорив -
Давно не бачив і, мабуть, що скучив -
Почув пронос перчених таких слів,
Ідей негідних, а точніше - щучих
Заріс зневірою і закидами сад,
Заквітчаний солоними квачами -
У кожнім слові світить інший лад,
Дешевий мат - аж корчиться без гами
Щодо кохання - воно зайве або лишнє
Такі слова у ньому — дурний тон
Стули но пельку - ти уже колишній!
Вже третій після тебе в мене сон
Спокійно кидав я банани у ту клітку
Бо Богу — божиє, і кожному своє -
Немає напису на лобі, що покритка,
Але ж то видко, якщо очі є
Послухав, що зі мною - не канапка,
Навколішки, на зігнутих ногах
В моїм мурашнику, вона, тендітна бабка
Всю зиму зимувала — просто жах!
Червоне літо пролетить доволі швидко -
Хай Бог тебе у ньому береже,
Той, зраджений мураха, (Бог є свідком)
Нізащо до себе не пустить вже
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766107
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2017
автор: Петро Кожум'яка (Ян Укович)