«Красивою була такою,
Що страшно з нею говорити,
Лиш двічі зміг я це зробити»*,
Ти все заповнила собою …
Я мріяв. Ти мене зустріла.
Бо саме ти мене чекала.
Нашим очам слів стало мало.
Ти першою "люблю" сказала ….
Чому піти від тебе мушу,
Кажеш іди, ламаєш душу,
Вважаєш, що мене прогнала?
Якби ж мене ти краще знала?!
Минуле зруйнувало мрію,
Я твого "ні" не розумію.
Не здатись візьму і посмію.
Все повернути я зумію …
Я не боюся кілометрів.
Їх не існує. Обганяю.
Любов не можна проганяти.
Я твого поїзда чекаю …
Нам океан про щось шепоче,
Побудь зі мною ще, Еме́ …
Тебе він бачити теж хоче,
Жінка, що любить лиш мене …
*[i]на основі подій фільму Клода Лелюша «Чоловік і жінка» і не лише[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766231
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2017
автор: Дружня рука