приб’єшся до мене якось цуциком
таким руденьким і кошлатим
і будеш скиглити щоночі біля мого ліжка
а я наступатиму кожного разу тобі на хвоста,
як вставатиму
і матюкатимусь
де ти такий страшко взявся на мою голову
а потайки кидатиму тобі на підлогу
варену ковбасу
щоб не здох
повертатимуся ввечері після тяжкої роботи
а ти чекатимеш мене з подертими капцями в роті
падлюка
і дивитимешся мені в очі своїми зіницями замученого кошеняти
вдарю мабуть раз тебе
більш не буду
бо ти і так кошлатий страшко
доля тебе й так покидала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766235
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2017
автор: Троянда Пустелі