Вечірнє сяйво б'є промінням у вікно
І десь у космосі нові галактики дають про себе знати,
Ти ще не знаєш, що життя наше - кіно,
Проте тобі на це не слід реагувати.
Життя- театр, так сказав Шекспір,
Та перед цим потрібно обирати:
Актор чи режисер буде́ш посеред гір
І обирай скоріш, нам вже пора рушати.
Я вже давно зробила вибір свій,
Що впав на режисуру однозначно,
А ти ще маєш час, щоб запитати мрій,
Що можуть за секунду змінити все на краще.
Вечірнє сяйво б'є промінням у вікно,
В якійсь хатинці увімкнули світло:
Ти став актор, а роль твоя ввійде в історію кіно,
Та вже не усміхнеться доля так привітно.
Бо той хто сам здатен знімать виставу
Та не іти вслід за сценарієм життя,
Лише тоді він зможе зупинять забави,
А все негідне відправляти в забуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766290
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.12.2017
автор: Невизнаний романтик