Чи то воля… - чи ганьба!

Я  люблю  тебе  неню  свята,
Батьківщино  моя  сумовита.
Гнуть  ординці  і  нечисть  люта,
Як  могила  в  степу  ти  розрита.

Ні!  Ніколи  тебе  не  продам.
Для  тебе  буду  мріяти…  жити.
Ради  тебе  життя  я  віддам,
Щоб  могли  мої  внуки  творити.

Українно!  -  Душа  ти  моя.
То  левади  твої…  водоспади.
То  травневі  пісні  солов’я…
Хіба  ж  душу  можливо  продати?

Нехай  пекло  присниться  вужам,
Мужні  внуки…  відв’язують  коні.
Тебе  рідна  чужим...  не  віддам,
Досить  сльози  втирати  солоні.

               Приспів:
Гей,  ви  думи  сивочолі,
Хай  обійде  вас  журба.
Нам  же  писано  на  долі,
Воля  браття...  не  ганьба!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2017
автор: Миколай Волиняк