Коли життя стає немилим
І кожен крок дається понад силу
Кохана, мовчки погукай
Як зіроньки зійдуть - мене чекай.
Я світло дня і пітьма ночі
У блискавці палають моі очі
Я промінь сонця на зорі
Як повінь ллюся навесні.
Доторкнуся і забудеш
Де ми є, що верзуть люди
Закружляю, так хотів
У весільну заметіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766500
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2017
автор: Ормузд