Та де ж той сніг? Так остогидла грязь,
Собачий холод та життя убоге,
Завислий дощик, як та сіра бязь, –
І вже не знаєш, що таке те «добре».
Ніби на зло, розгнівався Мороз,
Вкрив кригою дощем розмиті стежки,
Скував гілля все, до найтонших лоз, –
Сховав в прозорі крижані сережки.
Підступний вітер в спину гамселить,
Ковзають люди битими ногами,
Шукають рівновагу, та за мить
Знов хтось упав й зайшовся матюками.
Та де ж той сніг? І знову йде моква…
Ховаюсь в дім, включаю телевізор,
А на екрані віхола-зима,
І я вдихаю свіжий запах снігу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766524
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 17.12.2017
автор: Г. Король