НА МІЛИНІ

Я  сильна,  ніжна,  надзвичайно  мила
Моя  краса  не  одного  зманила
Неначе  феї  грали  в  естафету
Чеснот  дали,  що  вистачить  дублету

Я  едельвейс,  богиня,  королева
Тверезий  розум,  витримка  сталева
Так  кажуть  інші.  Кажуть  досить  часто
Хіба  щось  треба  ще  мені  для  щастя?!

Я  все  здобула,  а  не  маю  -  буде
Мені,  насправді,  дуже  заздрять  люди
Запитують,  як  я  усе  встигаю
А  я  в  режимі  повного  раздраю

Два  двигуни  мої  працюють  швидко
У  різні  боки  рвуть,  тому  вже  шибка
Від  тиску  в  рубці  луснула  кривою
І  нерви  натягнуло  тятивою

Моя  команда  за  межею  бунту
Застрягли  два  гвинта  в  намулі  ґрунту
У  трюмі  діжки  повні  вина  й  рому  -
Гуркочуть  наче  колісниці  грому

От-от  і  вже  заграють  по  нас  сурми
Хай  розіб’ються  виноградні  тюрми!
Змішається  з  водою  у  причастя
Це  сили  дасть.  Мій  кораблю,  пручайся!

***
Коли  мене  ще  й  штормом  накриває
Для  рівноваги  я  пишу  рубаї
До  Бога  йдуть  на  прощу  монорими
У  чорних  ризах  -  різні  пілігрими

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2017
автор: Марґо Ґейко