Спитала доня свого тата,
Чому керує нами час?
Чому назад його перекрутити
Не можна за потреби?
Він жорстокий іноді у нас …
Ми ж можемо в ют’юбі це зробити
І заново найкращі епізоди запустити,
І музику улюблену - хоч тисячу разів.
Лиш тільки б захотів …
А я собі одразу уявив,
Як перший раз з тобою говорив …
Ой, скільки б я разів це зараз повторив …
Коли в старому місті ми блукали,
Коли після розлуки одне одного обняли …
Я б так не вибрався мабуть із нашої весни,
Десь зверху насварився б хтось:
Що собі думають вони …
Двійко дівчат лежало на снігу,
Вдивлялися у таке сердите небо,
Що готувало заметіль сліпу,
А цим кудись летіти треба …
Не треба нам блукати серед часу,
Не треба забирати їм політ ...
Хіба буває так, щоб все й одразу,
І радістю, і сумом багатіє світ …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2017
автор: Дружня рука