В широкому засніженому полі,
Тихесенько струмочок гірський дзюркотить.
А над ним схилилась стара смерека
І додолу із шишки насіння летить.
Вітер крилате насіння піднімає ,
Та від дерева як найдальше несе,
Як пуховиком сніг його накриває.
І рано весною воно проросте.
А ті що в струмочок попадають
Вони до далеких берегів пливуть.
До кращого берега приб'ються
А може в чужому краю пропадуть...
Дивлюсь на гори, що видно вдалині,
Стоять поодинокі смереки сумні.
Швидко рік за роком для них минає
І багато подруг їх уже не має...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766895
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2017
автор: dashavsky