На годиннику вже п'ята ранку...
Крізь туман мої думки та час...
Зникло...вмерло...немає вже "нас".
Залишились валізи на ґанку.
Я ж хотіла як краще...напевно.
Я ж хотіла як краще завжди!
Тобі вслід прокричу я - Зажди!!
Ну невже стільки років даремно?!
Не змогла я донести, мабуть...
Не змогла...чи не дуже хотіла...
Відірвав від душі і від тіла.
Крикнув вслід - Навік зникни!!! Забудь!!!
Чи провина моя, а чи ні,
що шляхи розминулись на карті?
Певно ми одне одного варті
в цій маленькій безглуздій війні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766968
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.12.2017
автор: Юлія Сніжна