Три Аполлони - порожнисті бюсти,
такі холодно-білі, штучні,
зализані,
блискучі,
мертві -
заховані у сірих нетрях
міського вороху навіки.
Кому на думку спало
тут сховати вас,
укрити пилом-покривалом?
Певно, бачив
такі обличчя у метро -
такі холодно-білі, штучні,
зализані,
блискучі,
мертві,
поміж таких же сірих нетрів
у мегаполісі піщин.
Із дня у день три Аполлони
проходять повз.
А ніби справжні,
і шкіра, нігті, очі, брови.
Як справжні дихають, говорять,
проходять поряд, знають мову,
та неживі. Не вірю.
Мертві.
Пустотні бюсти, міста жертви.
Куди втекти? Куди сховатись?
Де не зустріну
статуй
я?
20.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767026
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.12.2017
автор: Роман Глєбов